Три листи

Три листи

Я впевнена, що немає кращого способу розсіяти енергію образи й невдоволення та отримати можливість зростати в напрямку Любові, ніж написати три листи за зразком, який я зараз вам запропоную. Це особливо актуально, якщо історія сильно заряджена енергією болю. Кожен із трьох листів пишеться в іншому настрої й несе іншу енергію, тому я рекомендую робити між
ними перерви у 24 години. Однак перш ніж ми рушимо далі, я маю попередити вас, щоб ви НІКОЛИ, за жодних обставин, не надсилали ці листи. Це листи для вас і лише для вас. Надсилання листів адресату може завдати дуже великої шкоди.

Лист №1.

     Цей лист написати найлегше, адже, по суті, він є простим викладом вашої історії жертви. Імовірно, ви прокручували її у своїй голові тисячі разів, тож варто вам сісти за письмовий стіл — і ця історія виллється потоком звинувачувальних і навіть злих слів, особливо якщо ви не будете себе стримувати. Дайте собі волю: нехай кривдник дізнається, як сильно він вам дошкулив, завдав болю та шкоди тощо. Цій людині немає виправдання, і ви не знаєте пощади. Єдине, що ви знаєте, — у цій ситуації ви стали жертвою. Вилийте весь свій гнів, усю лють до останньої краплі. Погрожуйте, обіцяйте найстрашнішу помсту, якщо від цього вам стане легше. Пишіть, доки не вичерпаються слова. Вивільніть усе, що накопичилося. Запасіться папером — його може знадобитися багато.

     Можливо, під час написання листа ви будете плакати — від люті, смутку, образи й болю. Нехай сльози течуть. Поставте поруч із собою велику упаковку серветок. Якщо вас охопить лють, можете покричати в подушку або побити її — чи зробити щось інше, що допомагає вам вивільнити гнів. І пам’ятайте: за жодних обставин не надсилайте цей лист!

Лист №2.

     Цей лист написати значно складніше: він потребує спокійнішого й вдумливішого настрою. Тому краще писати його наступного дня після першого, щоб ви встигли як слід охолонути. Добре й те, що між листами ви встигнете поспати, а підсвідомість уві сні попрацює над вашою ситуацією. Водночас між написанням двох листів не повинно минути більше двох днів.

     Другий лист, можливо, стане для вас серйознішим викликом. Ви все ще перебуваєте в стані жертви, але вже більше готові осмислювати те, що сталося, і почуваєтеся спокійніше. У цьому листі від вас потрібна чесна оцінка того, що насправді й точно відбулося, на відміну від вашої історії про цю подію. Ви маєте припустити, що могли посилити власні страждання, багаторазово інтерпретуючи те, що сталося, і страждаючи через те, чого насправді не було. Також варто перевірити, чи не мали ви щодо цієї людини очікувань, на які не мали права або які були нереалістичними. Ці очікування ви також записуєте у своєму листі й чесно з’ясовуєте, чи мали право вимагати, щоб людина певним чином робила або не робила певні речі чи просто була іншою, не такою, якою вона є, тощо.

     Отже, тон другого листа значно примирливіший і містить дещо менше гніву та мстивості. Проте ви не дозволяєте людині «виправдатися» за те, що вона вам зробила. Ви все ще залишаєтеся в позиції жертви. І водночас намагаєтеся додати до ситуації трохи співчуття, розуміння й великодушності. Ви трохи «пом’якшуєтеся» й починаєте уявляти, що могло спонукати людину «зробити це» вам. Ви докладаєте зусиль, щоб поставити себе на її місце й зрозуміти її мотиви.

Лист №3.

     Якщо у перших двох листах ви відображали свої справжні думки й почуття, то третій лист зовсім інший. Це спроба змоделювати правильне ставлення до того, що відбувається, щоб із часом воно сформувалося насправді. Ви пишете його так, ніби цілковито вірите у свою нову систему координат, — так само палко й натхненно, як писали попередні два листи, хоча поки ще відчуваєте, що це лише удавання. Але це не має значення: ваше тіло правильно сприйме послання.

     У цьому листі ви намагаєтеся по-новому витлумачити те, що відбувається, спираючись на принципи Радикального Прощення. Іншими словами, ви пишете про усвідомлення того, що на рівні душі ця людина у своїх діях керувалася любов’ю, адже ви самі — ваша душа — хотіли пережити цей досвід. Насправді ви самі покликали її вчинити саме так — не З вами, а ЗАРАДИ вас.

     Пам’ятайте: Радикальне Прощення завжди починається з певного удавання (fake it till we make it — «удавайте, доки не вийде» або «від удаваного — до справжнього»). Спочатку ми робимо вигляд, що віримо в досконалість ситуації, і лише згодом це стає реальністю. До цієї категорії належить і Лист №3. Ви пишете його так, ніби цілковито в це вірите, з тією самою пристрастю й завзяттям, з якими писали два попередні листи. Можливо, ваш розум опиратиметься, але тіло зробить це. А ваше тіло — це антена для вашого Духовного Розуму. Ви починаєте словами: «Тепер я усвідомлюю, що…» — і продовжуєте з цієї відправної точки.

     Навіть якщо спочатку ви вдаєте, все одно відбудеться енергетичний зсув, який вплине і на ваше сприйняття ситуації, і на її подальший розвиток. Позитивні почуття, які ви могли відчути до людини під час написання Листа №2, зростатимуть, тому що в процесі написання третього листа всі залишкові переживання провини й образи розчиняться, а ви звільнитеся від енергії жертви, властивої першим двом листам. Це означає, що у вас буде більше енергії, яку можна спрямувати на власне зцілення, створення нових взаємин або втілення того, чого ви потребуєте.

Ірина докладно розповідає у відео, як правильно писати листи